Cлова подяки випускників 2014 року:

 

Недавно мама ще на перший курс

Вела мене до Академії за руку,

І перша вчителька у вересневий час

Заповіла мені тоді свою науку.

 

Згадавши все, що тут було,

Я плачу і водночас я радію,

Бо саме тут моє дитинство відцвіло,

І Муза тут дала мені життєву мрію.

 

У першу чергу Ректору спасибі,

Що заклад унікальний зміг створити,

а його прикладом любові до мистецтва

Захоплюються і дорослі, й діти…

 

Він гарних фахівців зібрав у теплім колі,

Які уміють дітям душу відкривати.

І як згадаю – сумно аж до болю,

Що вже не буду вранці двері відчиняти.

 

І ось сьогодні ми разом із Вами

Пишаємося тим, що саме тут

Отримали дипломи, атестати,

І Ви проведете нас в добру путь.

 

Хай Ваше неповторне щире слово

Звучить, лунає не одну двадцятку літ.

Нема на світі закладу ніде такого,

Хоч облети мільйон разів цей світ.

 

Ви в руки Оболоні вклали зерна Музи,

І ось – прекрасним цвітом квітне сад для нас.

А ми щоразу згадувати будем

Роки навчання, а найбільше – Вас.

 

Проректор перший – мудрість і турбота,

Жіночий шарм і розум, праця знов і знов.

Така складна у Вас завжди була робота,

Та Ви нам дарували і повагу, і любов.

 

Нехай чарівна усмішка із уст не сходить,

і фарбами життя малює теплі кольори.

Терпіння Вам, наснаги і любові,

І обдарованої творчої дітвори!

 

Особлива подяка деканам –

Нашим турботливим мамам,

Що вчили мріяти й творити

І на краще життя змінити!

 

Завуч – справа не легка!

Тож бажаєм вам наснаги!

Посміхайтеся частіше,

Щастя вам, тепла й поваги!

 

Кураторам, учителям, викладачам,

Вклоняємося низько за усі тривоги!

Свої серця ви віддавали завжди нам,

І були поряд ваші руки допомоги.

 

Чарівний день і весняна пора,

До Академії сьогодні нас ведуть дороги…

А тут дитинство, тут навчання, гра,

Добро, любов, турбота і тривоги.

 

На крилах пісні, танцю я лечу у даль.

А фарбами життя малює мені долю.

І та  вистава, що в цих стінах почалась,

У серці назавжди буде зі мною.

 

Активність, творчість, креатив,

Концерти, конкурси, змагання,

Акторська гра, співпраця, позитив,

Добро, дієвість і жага пізнання.

 

Акорди перші і штрихи

Колись тут вперше ми зробили…

А зараз ми, як ті птахи,

Котрі домівку рідну залишили.

 

Роки промчали швидко, як весняний цвіт,

Ми й не помітили, як виросли, змужніли,

І тисячі доріг нас кличуть в білий світ,

Час не зупиним, як би не хотіли.

 

Ще лише крок, всього єдиний крок –

І вилетим з гнізда, як пташенята.

У спогадах залишиться прощальний наш урок

І дух академічного гучного свята.

 

Мине лиш мить – і буде час прощання,

Ми розійдемось, як у морі кораблі.

За теплоту сердець і за роки навчання

Прийміть подяку, наші любі вчителі!!!

 

За все, що сказано невчасно,

Невдалі жарти чи думки,

«Пробачте», - скажемо завчасно,

Вклонімось низько залюбки!

 

Від будня до будня, від свята до свята

Знання свої щирі ви нам дарували,

Це ви – наші долі, ви – совість затята,

Це ви нас лиш доброму завжди навчали.

 

За все, що тут здійснилося,

Завдячуємо  вам,

Рідним, турботливим

Нашим батькам!

 

За ночі недоспані,

За любов без міри

Мамі й татові вклонюся

За безмежну віру!

 

Любі ви наші, а чим же віддячимо?

Тим, що ми є,

І тим, що ми значимо!

Тим, що ми будемо!

Тим, що ми створимо!

Тим, що збудуємо!

Тим, що засіємо!

Нивою тою, яку ми розоремо!

Тим, що в житті ми своєму зуміємо!

 

Здоров’я вам від Бога й від роси!

Високого польоту, думки, мрії!

І щедрої, душевної краси!

Любові щирої, і Віри, і Надії!

 

Сплітайте славних успіхів вінець!

Започаткуйте гарні, добрі справи!

Несіть, як факел, полум’я сердець!

В ім’я студентів, Академії, держави!

 

Ви – вчителі, ви – приклади в усьому!

І назавжди ви часточка наших сердець,

За вашу мудрість, і любов, і втому

З любов’ю нині квітів вам вінець!!!

 

Творчі редактори - вчителі української мови:

Бесараб М.О.,

Бурим М.О.